Значення в інших словниках
-
батожилно —
батожи́лно іменник середнього роду розм.
Орфографічний словник української мови
-
батожилно —
-а, с., розм. Держак батога; пужално.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
батожилно —
БАТОЖИ́ЛНО, а, с., розм. Держак батога; пужално. Візники, підпершись батожилнами, закаменіли на своїх високих сидіннях (І. Микитенко); Хвицьнув [Яків] батогом на вишневому батожилні. – Нам пора запрягать (Ю. Мушкетик).
Словник української мови у 20 томах
-
батожилно —
ДЕРЖА́К (частина ручного інструмента, пристрою, зброї тощо, за яку їх тримають), РУ́ЧКА, РУКОЯ́ТКА, РУКОЯ́ТЬ, РУКІ́В'Я розм., ДЕ́РЖАЛНО розм., РА́ТИЩЕ заст., ДЕ́РЖАЛО діал.; ГРА́БЛИЩЕ, ГРАБЛИ́НА розм., ГРА́БЛИСЬКО розм.
Словник синонімів української мови
-
батожилно —
Батожи́лно, -на, -ну; -жи́лна, -жи́лен, -жи́лнам
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
батожилно —
БАТОЖИ́ЛНО, а, с., розм. Держак батога; пужално. Візники, підпершись батожилнами, закаменіли на своїх високих сидіннях (Мик., II, 1957, 274).
Словник української мови в 11 томах