батьки
БАТЬКИ́, і́в, мн.
1. Батько й мати стосовно до своїх дітей.
Батьки приводили дітей записувати до школи (Коцюб., І, 1955, 322);
Дивився [Давид] — за столиком старенькі батьки, схудлі, зажурені, мовчки сьорбали з ложок (Головко, II, 1957, 23).
2. Предки.
Отож вона мені, маленькій, було розказує про наших батьків вільних, та й сама волі забажала! (Вовчок, І, 1955, 263).
Словник української мови (СУМ-11)