бджільницький
БДЖІЛЬНИ́ЦЬКИЙ, а, е. Стос. до бджільництва.
І молоде дівча схилялося до нього, Науку прагнучи бджільницьку перейнять… (Рильський, І, 1956, 272);
Бджільницький технікум вона на тому тижні закінчила (Воскр., З перцем!, 1957, 85)
Словник української мови (СУМ-11)