бегемот
БЕГЕМО́Т, а, ч. Велика наземно-водяна травоїдна тварина, що живе в тропічній Африці біля річок і озер; гіпопотам.
Очерет затріщав, — То по йому бродив бегемот (Граб., Вибр., 1949, 268);
Особливо цікава велика травоїдна тварина — гіпопотам, або бегемот. Цілі дні він сидить у воді і тільки на ніч виходить пастися на берег (Фіз. геогр., 5, 1956, 139).
Словник української мови (СУМ-11)