Словник української мови в 11 томах

безаварійний

БЕЗАВАРІ́ЙНИЙ, а, е. Який не має аварій, не супроводиться аваріями.

Від стану ізоляторів залежить безаварійна робота [електричної] лінії (Сіль. лінії електропередачі, 1956, 58).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. безаварійний — безаварі́йний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. безаварійний — -а, -е. Який не має аварій, не супроводиться аваріями.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безаварійний — БЕЗАВАРІ́ЙНИЙ, а, е. Який не має аварій, не супроводжується аваріями. Від стану ізоляторів залежить безаварійна робота електричної лінії (з навч. літ.  Словник української мови у 20 томах