Великий тлумачний словник сучасної мови

безаварійний

безаварі́йний

-а, -е.

Який не має аварій, не супроводиться аваріями.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. безаварійний — безаварі́йний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. безаварійний — БЕЗАВАРІ́ЙНИЙ, а, е. Який не має аварій, не супроводжується аваріями. Від стану ізоляторів залежить безаварійна робота електричної лінії (з навч. літ.  Словник української мови у 20 томах
  3. безаварійний — БЕЗАВАРІ́ЙНИЙ, а, е. Який не має аварій, не супроводиться аваріями. Від стану ізоляторів залежить безаварійна робота [електричної] лінії (Сіль. лінії електропередачі, 1956, 58).  Словник української мови в 11 томах