безвиразно

БЕЗВИРА́ЗНО. Присл. до безвира́зний.

Він глянув по раз другий на неї, безвиразно, неначе в забутті (Коб., II, 1956, 119).

Значення в інших словниках

1. безвиразно — безвира́зно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. безвиразно — Присл. до безвиразний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. безвиразно — БЕЗВИРА́ЗНО. Присл. до безвира́зний. Він глянув по раз-другий на неї, безвиразно, неначе в забутті (О. Кобилянська).  Словник української мови у 20 томах