безвиразно

БЕЗВИРА́ЗНО. Присл. до безвира́зний.

Він глянув по раз другий на неї, безвиразно, неначе в забутті (Коб., II, 1956, 119).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безвиразно — безвира́зно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. безвиразно — Присл. до безвиразний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безвиразно — БЕЗВИРА́ЗНО. Присл. до безвира́зний. Він глянув по раз-другий на неї, безвиразно, неначе в забутті (О. Кобилянська). Словник української мови у 20 томах