безвладно
БЕЗВЛА́ДНО. Присл. до безвла́дний.
Баронеса безвладно опустилась на канапу (Л. Укр., III, 1952, 522);
Рука безвладно випускає Перо, — бо повстає в моїх очах Жіноча постать, як ламка крижинка… (Рильський, І, 1956, 86).
Словник української мови (СУМ-11)