безвладність
БЕЗВЛА́ДНІСТЬ, ності, ж. Стан за знач. безвла́дний.
Моя пам’ять, той нерозлучний секретар мій, вже записує і цю безвладність тіла серед цвіту яблунь (Коцюб., І, 1955, 420);
Тяжка безвладність огорнула ціле її тіло, а зів’ялі руки безсило впали на коліна (Кобр., Вибр., 1954, 10).
Словник української мови (СУМ-11)