безвітряний

БЕЗВІ́ТРЯНИЙ, а, е. Тихий, без вітру.

Була тиха, безвітряна погода. Лан застиг, ніщо не порушувало його спокою (Минко, Вибр., 1952, 262);

*Образно. Все життя моє, недовге й безвітряне, немов у калейдоскопі пролітало передо мною (Збан., Єдина, 1959, 90).

Значення в інших словниках

1. безвітряний — безві́тряний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. безвітряний — -а, -е. Тихий, без вітру.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. безвітряний — БЕЗВІ́ТРЯНИЙ, а, е. Тихий, без вітру. Була тиха, безвітряна погода. Лан застиг, ніщо не порушувало його спокою (В. Минко); Голос журавлів – гучний, проникливий і чути його далеко, а особливо в тиху безвітряну погоду (з наук.-попул. літ.); * Образно.  Словник української мови у 20 томах
4. безвітряний — Безвітрий, затишний і затишний, тихий  Словник синонімів Вусика
5. безвітряний — БЕЗВІ́ТРЯНИЙ (про погоду, пору дня або року і т. ін. — без вітру), БЕЗВІ́ТРИЙ рідше; ШТИЛЬОВИ́Й (перев. про погоду на морі). Побризкані росою, трави стояли тихі, принишклі...  Словник синонімів української мови