безграмотно

БЕЗГРА́МОТНО. Присл. до безгра́мотний.

Кожний автор пише у нас по-своєму, а деякі й безграмотно (Коцюб., III, 1956, 291);

Та й тих поетів, що’вивчаються в школах, часто характеризують невірно, а то й безграмотно (Мал., Думки.., 1959, 41).

Значення в інших словниках

1. безграмотно — безгра́мотно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. безграмотно — Присл. до безграмотний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. безграмотно — БЕЗГРА́МОТНО. Присл. до безгра́мотний. Кожний автор пише у нас по-своєму, а деякі й безграмотно (М. Коцюбинський); Та й тих поетів, що вивчаються в школах, часто характеризують невірно, а то й безграмотно (А. Малишко).  Словник української мови у 20 томах