бездиханно

БЕЗДИХА́ННО. Присл. до бездиха́нний.

Може, вона думала, що його вже нема? Що лежить він десь бездиханно у братській могилі? (Рибак, Час.., 1960, 181).

Значення в інших словниках

1. бездиханно — бездиха́нно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. бездиханно — Присл. до бездиханний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. бездиханно — БЕЗДИХА́ННО. Присл. до бездиха́нний. Може, вона думала, що його вже нема? Що лежить він десь бездиханно у братській могилі? (Н. Рибак).  Словник української мови у 20 томах