бездоказовий
БЕЗДОКАЗО́ВИЙ, а, е. Який не потверджується доказами.
— В нашій справі бездоказових почуттів мало, потрібні докази (Собко. Справа.., 1959, 153).
Словник української мови (СУМ-11)БЕЗДОКАЗО́ВИЙ, а, е. Який не потверджується доказами.
— В нашій справі бездоказових почуттів мало, потрібні докази (Собко. Справа.., 1959, 153).
Словник української мови (СУМ-11)