бездокументний

БЕЗДОКУМЕ́НТНИЙ, а, е. Який не має або на який нема документів.

— Рядовий саперного батальйону Кузнецов затриманий патрулем як бездокументний (Головко, II, 1957, 533);

Бездокументні вантажі.

Значення в інших словниках

1. бездокументний — бездокуме́нтний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. бездокументний — -а, -е. Який не має або на якого нема документів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. бездокументний — БЕЗДОКУМЕ́НТНИЙ, а, е. Який не має або на який немає документів. – Рядовий саперного батальйону Кузнецов затриманий патрулем як бездокументний (А. Головко); Бездокументні вантажі.  Словник української мови у 20 томах