бездушність

БЕЗДУ́ШНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. безду́шний 2, 3.

[Любов:] Наше бідне століття стільки вже ганьби прийняло за необачність, бездушність, егоїзм своїх дітей (Л. Укр., II, 1951, 13);

Цей сміх вразив її найбільше. У ньому бриніли бездушність, тупа жорстокість (Донч., І, 1956, 485).

Значення в інших словниках

1. бездушність — безду́шність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. бездушність — -ності, ж. Властивість за знач. бездушний 2), 3).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. бездушність — БЕЗДУ́ШНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. безду́шний 2, 3. [Любов:] Наше бідне століття стільки вже ганьби прийняло за необачність, бездушність, егоїзм своїх дітей (Леся Українка); Цей сміх вразив її найбільше. У ньому бриніли бездушність, тупа жорстокість (О. Донченко).  Словник української мови у 20 томах