беззавітно
БЕЗЗАВІ́ТНО. Присл. до беззаві́тний.
М. Кропивницький до кінця свого життя залишався беззавітно відданим своєму мистецтву (Збірник про Кроп., 1955, 328).
Словник української мови (СУМ-11)БЕЗЗАВІ́ТНО. Присл. до беззаві́тний.
М. Кропивницький до кінця свого життя залишався беззавітно відданим своєму мистецтву (Збірник про Кроп., 1955, 328).
Словник української мови (СУМ-11)