беззахисно

БЕЗЗА́ХИ́СНО. Присл. до безза́хи́сний.

Пожалійте її молодесеньку. Що була беззахисне слаба! (Граб., І, 1959, 470);

Тополі, тополі… Є щось… беззахисне дівоче в їхній тополиній стрункості (Гончар, II, 1959, 8).

Значення в інших словниках

1. беззахисно — безза́хи́сно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. беззахисно — Присл. до беззахисний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. беззахисно — БЕЗЗА́ХИ́СНО. Присл. до безза́хи́сний. Пожалійте її молодесеньку, Що була беззахисно слаба! (П. Грабовський); Тополі, тополі... Є щось... беззахисно дівоче в їхній тополиній стрункості (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах