безкомпромісність
БЕЗКОМПРОМІ́СНІСТЬ, ності, ж. Властивість і якість за знач. безкомпромі́сний.
— О, ця принциповість, ця безкомпромісність юності! (Дмит., Обпалені.., 1962, 195);
Безкомпромісність перед лицем складних життєвих питань і в сутичках з ідейним ворогом є певною ознакою соціалістичного реалізму (Криж., М. Рильський, 1960, 167).
Словник української мови (СУМ-11)