безкомпромісність
БЕЗКОМПРОМІ́СНІСТЬ, ності, ж.
Властивість за знач. безкомпромі́сний.
Він був людиною воістину Шевченкової честі, безкомпромісності й непохитності (Б. Антоненко-Давидович);
– О, ця принциповість, ця безкомпромісність юності! (Л. Дмитерко);
До найбільшої безкомпромісності у дотриманні будь-яких норм, в тому числі лексичних, зобов'язують словники (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)