безкондукторний
БЕЗКОНДУ́КТОРНИЙ, а, е.
Який передбачає самостійне придбання пасажиром (автобуса, трамвая і т. ін.) квитків у касі;
// розм. Такий, у якому оплата проїзду здійснюється в такий спосіб (про трамвай, автобус і т. ін.).
Словник української мови (СУМ-20)