1. Словник української мови у 20 томах

безкондукторний

БЕЗКОНДУ́КТОРНИЙ, а, е.

Який передбачає самостійне придбання пасажиром (автобуса, трамвая і т. ін.) квитків у касі;

// розм. Такий, у якому оплата проїзду здійснюється в такий спосіб (про трамвай, автобус і т. ін.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безкондукторний — безконду́кторний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. безкондукторний — -а, -е. Який передбачає самостійне придбання пасажиром (автобуса, трамвая) квитків у касі. || розм. Такий, у якому оплата проїзду здійснюється в такий спосіб (про трамвай, автобус). Великий тлумачний словник сучасної мови