безконфліктно

БЕЗКОНФЛІ́КТНО. Присл. до безконфлі́ктний.

Перебудова школи в напрямі трудової підготовки не проходить безконфліктно (Літ. газ., 13.Х 1959, 2).

Значення в інших словниках

1. безконфліктно — безконфлі́ктно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. безконфліктно — присл. Без конфліктів, зіткнення протилежних думок, розбіжностей, суперечок.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. безконфліктно — БЕЗКОНФЛІ́КТНО. Присл. до безконфлі́ктний. Класицизм і постмодернізм співіснують безконфліктно у просторі культурного еклектизму, притаманного сучасній масовій культурі (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах