безконфліктно

безконфлі́ктно

присл.

Без конфліктів, зіткнення протилежних думок, розбіжностей, суперечок.

Значення в інших словниках

1. безконфліктно — безконфлі́ктно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. безконфліктно — БЕЗКОНФЛІ́КТНО. Присл. до безконфлі́ктний. Класицизм і постмодернізм співіснують безконфліктно у просторі культурного еклектизму, притаманного сучасній масовій культурі (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
3. безконфліктно — БЕЗКОНФЛІ́КТНО. Присл. до безконфлі́ктний. Перебудова школи в напрямі трудової підготовки не проходить безконфліктно (Літ. газ., 13.Х 1959, 2).  Словник української мови в 11 томах