безмісячно
БЕЗМІ́СЯЧНО, у знач. присудк. сл. Про стан, коли немає місяця, місячного світла.
Вечір.. здався особливо хорошим: безмісячне, але досить видно, зрідка пролітає сніжок (Гончар, Таврія.., 1957, 468).
Словник української мови (СУМ-11)БЕЗМІ́СЯЧНО, у знач. присудк. сл. Про стан, коли немає місяця, місячного світла.
Вечір.. здався особливо хорошим: безмісячне, але досить видно, зрідка пролітає сніжок (Гончар, Таврія.., 1957, 468).
Словник української мови (СУМ-11)