безмісячний
БЕЗМІ́СЯЧНИЙ, а, е. Не освітлений місяцем; без місячного світла.
На безмісячному небі ярко палають зорі (Фр., IV, 1950, 419);
Ніч опустилася над полем бою — тиха, безмісячна (Собко, Кавказ, 1946, 74).
Словник української мови (СУМ-11)БЕЗМІ́СЯЧНИЙ, а, е. Не освітлений місяцем; без місячного світла.
На безмісячному небі ярко палають зорі (Фр., IV, 1950, 419);
Ніч опустилася над полем бою — тиха, безмісячна (Собко, Кавказ, 1946, 74).
Словник української мови (СУМ-11)