безмір’я

БЕЗМІ́Р’Я, я, с. Те саме, що бе́змір 1.

У блакитному безмір’ї Сонце плине і палає (Щог., Поезії, 1958, 94);

Перед собою він бачив.. титанічне безмір’я снігів і хмар (Стельмах, Правда.., 1961, 12).

Значення в інших словниках

1. безмір’я — Безмі́р’я, -р’я, -р’ю, -р’ям  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)