Словник української мови у 20 томах

безмісячний

БЕЗМІ́СЯЧНИЙ, а, е.

Не освітлений місяцем; без місячного світла.

На безмісячному небі ярко палають зорі (І. Франко);

Людей щиро облягла непроглядна тьма безмісячної ночі (Б. Антоненко-Давидович);

Зорі, крізь безмісячну ніч, мерехтять спокійно (В. Барка);

Ніч опустилася над полем бою – тиха, безмісячна (В. Собко).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. безмісячний — безмі́сячний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. безмісячний — -а, -е. Такий, що не освітлюється місяцем, місячним сяйвом.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безмісячний — див. темний  Словник синонімів Вусика
  4. безмісячний — ТЕ́МНИЙ (позбавлений світла, погано освітлений; кольором близький до чорного тощо), ТЕ́МРЯВИЙ розм.; НЕВИ́ДНИЙ (в якому або крізь який не можна нічого розглядіти); БЕЗПРОСВІ́ТНИЙ (про ніч); БЕЗЗО́РЯНИЙ (про ніч — без зірок)...  Словник синонімів української мови
  5. безмісячний — Безмі́сячний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. безмісячний — БЕЗМІ́СЯЧНИЙ, а, е. Не освітлений місяцем; без місячного світла. На безмісячному небі ярко палають зорі (Фр., IV, 1950, 419); Ніч опустилася над полем бою — тиха, безмісячна (Собко, Кавказ, 1946, 74).  Словник української мови в 11 томах
  7. безмісячний — Безмісячний, -а, -е Безлунный. Безмісячна ніч.  Словник української мови Грінченка