безмісячний
БЕЗМІ́СЯЧНИЙ, а, е.
Не освітлений місяцем; без місячного світла.
На безмісячному небі ярко палають зорі (І. Франко);
Людей щиро облягла непроглядна тьма безмісячної ночі (Б. Антоненко-Давидович);
Зорі, крізь безмісячну ніч, мерехтять спокійно (В. Барка);
Ніч опустилася над полем бою – тиха, безмісячна (В. Собко).
Словник української мови (СУМ-20)