безмірність
БЕЗМІ́РНІСТЬ, ності, ж.
Абстр. ім. до безмі́рний.
– І що нам смерть? Прожитого безмірність Ніяка смерть не в силі нам узять (І. Франко);
Він [народ] знав давно, що наших сил безмірність В серцях мужицьких глибоко захована (Л. Забашта);
Золотисті іскри зірочками помчали у видноколо, ніби прагнучи прилучитися до своїх вічних сестер у безмірності (О. Бердник);
Жах і жаль зростають до безмірності (В. Барка);
Тобі відкривається прірва між бажаним і дійсним у всій своїй безмірності та приреченості (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)