безневинне

БЕЗНЕВИ́ННЕ, присл., рідко.

1. Те саме, що безневи́нно.

2. діал. Без причини, безпідставно.

— Точнісінько так! 8 ринських з мене безневинне злупив (Фр., IX, 1952, 67).

Значення в інших словниках

1. безневинне — присл., рідко. 1》 Те саме, що безневинно. 2》 діал. Без причини, безпідставно.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. безневинне — БЕЗНЕВИ́ННЕ, присл., рідко. 1. Те саме, що безневи́нно. 2. діал. Без причини, безпідставно. – Точнісінько так! 8 ринських з мене безневинне злупив (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах