безпека
БЕЗПЕ́КА, и, ж. Стан, коли кому-, чому-небудь ніщо не загрожує.
На сторожі миру й безпеки народів стоїть могутня співдружність соціалістичних країн (Ком. Укр., 5, 1966, 6);
За мурами лубенського замка, слава богу, можна почувати себе в цілковитій безпеці (Кач., Вибр., 1953, 5).
∆ Те́хніка безпе́ки — технічні умови й засоби, які усувають небезпеку, запобігають небезпеці.
Коли агрегат у роботі, треба особливу увагу звертати на техніку безпеки (Колг. Укр., 4, 1958, 20).
Словник української мови (СУМ-11)