безперемінний БЕЗПЕРЕМІ́ННИЙ, а, е, заст. Який відбувається, проходить без змін. Словник української мови (СУМ-11)
Значення в інших словниках безперемінний — безперемі́нний прикметник рідко Орфографічний словник української мови безперемінний — -а, -е, заст. Який відбувається, проходить без змін. Великий тлумачний словник сучасної мови безперемінний — БЕЗПЕРЕМІ́ННИЙ, а, е, заст. Який відбувається, проходить без змін. Словник української мови у 20 томах безперемінний — Безперемі́нний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)