безперемінний БЕЗПЕРЕМІ́ННИЙ, а, е, заст. Який відбувається, проходить без змін. Словник української мови (СУМ-20)
Значення в інших словниках безперемінний — безперемі́нний прикметник рідко Орфографічний словник української мови безперемінний — -а, -е, заст. Який відбувається, проходить без змін. Великий тлумачний словник сучасної мови безперемінний — Безперемі́нний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.) безперемінний — БЕЗПЕРЕМІ́ННИЙ, а, е, заст. Який відбувається, проходить без змін. Словник української мови в 11 томах