безперестань

БЕЗПЕРЕ́СТАНЬ, присл., розм. Те саме, що безпереста́нку.

Безладний стоголосий гомін, наче на ярмарку, кипів безперестань (Головко, II, 1957, 304).

Значення в інших словниках

1. безперестань — безпере́стань прислівник незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
2. безперестань — БЕЗПЕРЕ́СТАНЬ, присл., розм. Те саме, що безпереста́нку. Також свідків фальшивих поставили, які говорили: Чоловік оцей [Ісус Христос] богозневажні слова безперестань говорить на це святе місце та проти Закону (Біблія. Пер. І.  Словник української мови у 20 томах
3. безперестань — див. безперервно; вічно; часто  Словник синонімів Вусика
4. безперестань — ПОСТІ́ЙНО (весь час, без перерв), БЕЗПЕРЕ́РВНО, БЕЗУПИ́ННО, НЕВПИ́ННО (НЕУПИ́ННО), НЕСПИ́ННО, БЕЗПЕРЕСТА́ННО, БЕЗПЕРЕСТА́НКУ, БЕЗПЕРЕ́СТАНУ, БЕЗНАСТА́ННО, НЕНАСТА́ННО, ПОВСЯКЧА́С, БЕЗЗМІ́ННО, БЕЗУСТА́ННО, НЕВІДСТУ́ПНО, НЕЗМІ́ННО, ПОВСЯКДЕ́ННО...  Словник синонімів української мови
5. безперестань — Безпере́стань і безпере́сталь, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)