безпорадність

БЕЗПОРА́ДНІСТЬ, ності, ж. Стан за знач. безпора́дний.

Софія стояла нерухомо, безвладно опустивши руки, обличчя її мало вираз дитячої безпорадності (Л. Укр., III, 1952, 515);

Сліпа байдужість охопила Настю. Це була свідомість свого безсилля, самотності, безпорадності (Тулуб, Людолови, І, 1957, 226);

І такий розпач раптом пойняв Романа від почуття своєї безпорадності, що спазми здавили горло (Головко, II, 1957, 609).

Значення в інших словниках

1. безпорадність — безпора́дність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. безпорадність — -ності, ж. Стан за знач. безпорадний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. безпорадність — БЕЗПОРА́ДНІСТЬ, ності, ж. Стан за знач. безпора́дний. Софія стояла нерухомо, безвладно опустивши руки, обличчя її мало вираз дитячої безпорадності (Леся Українка); Сліпа байдужість охопила Настю.  Словник української мови у 20 томах
4. безпорадність — БЕЗНАДІ́Я (відсутність сподівань на краще), БЕЗНАДІ́ЙНІСТЬ, БЕЗВИ́ХІДНІСТЬ, БЕЗПОРА́ДНІСТЬ, БЕЗПРОСВІ́ТОК підсил. рідко; БЕЗПЕРСПЕКТИ́ВНІСТЬ, БЕЗВИГЛЯ́ДНІСТЬ зах.  Словник синонімів української мови
5. безпорадність — Безпора́дність, -ности, -ності, -ністю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)