безприданка

БЕЗПРИ́ДАНКА, и, ж., дорев. Дівчина, що не має посагу.

— У мене, може, будуть свої діти, котрих треба до розуму довести!..Дочкам — придане надбати… бо хто тепер бере безприданок? (Мирний, І, 1954, 340).

Значення в інших словниках

1. безприданка — безпри́данка іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. безприданка — -и, ж., заст. Дівчина, що не мала посагу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. безприданка — БЕЗПРИ́ДАНКА, и, ж., заст. Дівчина, що не має посагу. – У мене, може, будуть свої діти, котрих треба до розуму довести! .. Дочкам – придане надбати.., бо хто тепер бере безприданок? (Панас Мирний).  Словник української мови у 20 томах