1. Словник української мови в 11 томах

безприданка

БЕЗПРИ́ДАНКА, и, ж., дорев. Дівчина, що не має посагу.

— У мене, може, будуть свої діти, котрих треба до розуму довести!..Дочкам — придане надбати… бо хто тепер бере безприданок? (Мирний, І, 1954, 340).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безприданка — безпри́данка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. безприданка — -и, ж., заст. Дівчина, що не мала посагу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безприданка — БЕЗПРИ́ДАНКА, и, ж., заст. Дівчина, що не має посагу. – У мене, може, будуть свої діти, котрих треба до розуму довести! .. Дочкам – придане надбати.., бо хто тепер бере безприданок? (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах