1. Словник української мови в 11 томах

безприданниця

БЕЗПРИДА́ННИЦЯ, і, ж., дорев. Те саме, що безпри́данка.

В чужих скринях пріють їхні [дівчат] полотна, а вони, безприданниці, сидять тепер край шляху (Гончар, Таврія, 1952, 23).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безприданниця — безприда́нниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. безприданниця — -і, ж., заст. Те саме, що безприданка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безприданниця — БЕЗПРИДА́ННИЦЯ, і, ж., заст. Те саме, що безпри́данка. В чужих скринях пріють їхні [дівчат] полотна, а вони, безприданниці, сидять тепер край шляху (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах