безприданка
БЕЗПРИ́ДАНКА, и, ж., заст.
Дівчина, що не має посагу.
– У мене, може, будуть свої діти, котрих треба до розуму довести! .. Дочкам – придане надбати.., бо хто тепер бере безприданок? (Панас Мирний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- безприданка — безпри́данка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- безприданка — -и, ж., заст. Дівчина, що не мала посагу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- безприданка — БЕЗПРИ́ДАНКА, и, ж., дорев. Дівчина, що не має посагу. — У мене, може, будуть свої діти, котрих треба до розуму довести!..Дочкам — придане надбати… бо хто тепер бере безприданок? (Мирний, І, 1954, 340). Словник української мови в 11 томах