безпринципність
БЕЗПРИНЦИ́ПНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до безпринци́пний.
Подивіться в своєму колективі — чи не трапляється вам часом спостерігати, як іржаві плями кар’єризму, заздрості, безпринципності роз’їдають душу людини (Жур., Вечір.., 1958, 140).
Словник української мови (СУМ-11)