безпристрасний

БЕЗПРИ́СТРАСНИЙ, а, е, рідко. Який до всього ставиться байдуже, не схильний до почуттів, пристрастей; байдужий.

Тихонов гостро бачить і чудесно описує світ. Але він — далеко не безпристрасний спостерігач (Рильський, III, 1955, 397);

// Який виражає байдужість.

— Ви до мене? — спитав господар безпристрасним голосом (Чаб., Тече вода.., 1961, 51).

Значення в інших словниках

1. безпристрасний — (позбавлений упередження) об'єктивний, неупереджений, незацікавлений, безсторонній.  Словник синонімів Полюги
2. безпристрасний — безпри́страсний прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
3. безпристрасний — Невразливий, нечулий, БАЙДУЖИЙ, холодний; це не БЕЗСТОРОННІЙ!  Словник синонімів Караванського
4. безпристрасний — -а, -е. 1》 Який до всього ставиться байдуже, не схильний до почуттів, пристрастей; байдужий. || Який виражає байдужість. 2》 Об'єктивний, незалежний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. безпристрасний — Байдужливий, нехтивий, нечулий, холодний, холоднокровний (див. противн. - страсний)  Словник чужослів Павло Штепа
6. безпристрасний — БЕЗПРИ́СТРАСНИЙ, а, е. Який до всього ставиться байдуже, не схильний до почуттів, пристрастей; байдужий. Тихонов [письменник] гостро бачить і чудесно описує світ. Але він – далеко не безпристрасний спостерігач (М. Рильський); // Який виражає байдужість.  Словник української мови у 20 томах
7. безпристрасний — див. байдужий  Словник синонімів Вусика
8. безпристрасний — БАЙДУ́ЖИЙ (про людину — який не виявляє зацікавлення до навколишнього, не схильний до почуттів, пристрастей), БАЙДУ́ЖНИЙ рідше, ІНДЕФЕРЕ́НТНИЙ книжн.  Словник синонімів української мови
9. безпристрасний — Безпри́страсний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)