Великий тлумачний словник сучасної мови

безпристрасний

безпри́страсний

-а, -е.

1》 Який до всього ставиться байдуже, не схильний до почуттів, пристрастей; байдужий.

|| Який виражає байдужість.

2》 Об'єктивний, незалежний.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. безпристрасний — (позбавлений упередження) об'єктивний, неупереджений, незацікавлений, безсторонній.  Словник синонімів Полюги
  2. безпристрасний — безпри́страсний прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
  3. безпристрасний — Невразливий, нечулий, БАЙДУЖИЙ, холодний; це не БЕЗСТОРОННІЙ!  Словник синонімів Караванського
  4. безпристрасний — Байдужливий, нехтивий, нечулий, холодний, холоднокровний (див. противн. - страсний)  Словник чужослів Павло Штепа
  5. безпристрасний — БЕЗПРИ́СТРАСНИЙ, а, е. Який до всього ставиться байдуже, не схильний до почуттів, пристрастей; байдужий. Тихонов [письменник] гостро бачить і чудесно описує світ. Але він – далеко не безпристрасний спостерігач (М. Рильський); // Який виражає байдужість.  Словник української мови у 20 томах
  6. безпристрасний — див. байдужий  Словник синонімів Вусика
  7. безпристрасний — БАЙДУ́ЖИЙ (про людину — який не виявляє зацікавлення до навколишнього, не схильний до почуттів, пристрастей), БАЙДУ́ЖНИЙ рідше, ІНДЕФЕРЕ́НТНИЙ книжн.  Словник синонімів української мови
  8. безпристрасний — Безпри́страсний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. безпристрасний — БЕЗПРИ́СТРАСНИЙ, а, е, рідко. Який до всього ставиться байдуже, не схильний до почуттів, пристрастей; байдужий. Тихонов гостро бачить і чудесно описує світ.  Словник української мови в 11 томах