безпристрасний —
безпри́страсний прикметник рідко
Орфографічний словник української мови
безпристрасний —
-а, -е. 1》 Який до всього ставиться байдуже, не схильний до почуттів, пристрастей; байдужий. || Який виражає байдужість. 2》 Об'єктивний, незалежний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
безпристрасний —
Байдужливий, нехтивий, нечулий, холодний, холоднокровний (див. противн. - страсний)
Словник чужослів Павло Штепа
безпристрасний —
БЕЗПРИ́СТРАСНИЙ, а, е. Який до всього ставиться байдуже, не схильний до почуттів, пристрастей; байдужий. Тихонов [письменник] гостро бачить і чудесно описує світ. Але він – далеко не безпристрасний спостерігач (М. Рильський); // Який виражає байдужість.
Словник української мови у 20 томах
безпристрасний —
БАЙДУ́ЖИЙ (про людину — який не виявляє зацікавлення до навколишнього, не схильний до почуттів, пристрастей), БАЙДУ́ЖНИЙ рідше, ІНДЕФЕРЕ́НТНИЙ книжн.
Словник синонімів української мови
безпристрасний —
Безпри́страсний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
безпристрасний —
БЕЗПРИ́СТРАСНИЙ, а, е, рідко. Який до всього ставиться байдуже, не схильний до почуттів, пристрастей; байдужий. Тихонов гостро бачить і чудесно описує світ.
Словник української мови в 11 томах