безпритульний

Бездоглядний, бездомний, безхатній, безприхильний, безпричальний, ЯК ІМ. безпритульник, вуркаган.

Значення в інших словниках

1. безпритульний — безприту́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. безпритульний — -а, -е. Який не має притулку, позбавлений догляду, сімейної опіки; бездоглядний, бездомний. || у знач. ім. безпритульний, -ного, ч.; безпритульна, -ної, ж.: а) бездоглядна, бездомна дитина; б) (жарг.) бомж.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. безпритульний — БЕЗПРИТУ́ЛЬНИЙ, а, е. Який не має притулку, позбавлений догляду, сімейної опіки; бездоглядний, бездомний. Матимеш хату й ґрунт. Матимеш притулок, і син твій не буде безпритульний (І.  Словник української мови у 20 томах
4. безпритульний — див. бездомний; бідний  Словник синонімів Вусика
5. безпритульний — БЕЗДО́МНИЙ (який не має житла, притулку); БЕЗХА́ТНІЙ (який не має своєї хати); БЕЗПРИТУ́ЛЬНИЙ, БЕЗПРИХИ́ЛЬНИЙ діал., БЕЗПРИЧА́ЛЬНИЙ діал. (позбавлений домашнього притулку, родинної опіки).  Словник синонімів української мови
6. безпритульний — Безприту́льний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. безпритульний — Безпритульний, -а, -е Безпріютный. Шейк. Аф. 297.  Словник української мови Грінченка