безпритульний

Бездоглядний, бездомний, безхатній, безприхильний, безпричальний, ЯК ІМ. безпритульник, вуркаган.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безпритульний — безприту́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. безпритульний — -а, -е. Який не має притулку, позбавлений догляду, сімейної опіки; бездоглядний, бездомний. || у знач. ім. безпритульний, -ного, ч.; безпритульна, -ної, ж.: а) бездоглядна, бездомна дитина; б) (жарг.) бомж. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безпритульний — БЕЗПРИТУ́ЛЬНИЙ, а, е. Який не має притулку, позбавлений догляду, сімейної опіки; бездоглядний, бездомний. Матимеш хату й ґрунт. Матимеш притулок, і син твій не буде безпритульний (І. Словник української мови у 20 томах
  4. безпритульний — див. бездомний; бідний Словник синонімів Вусика
  5. безпритульний — БЕЗДО́МНИЙ (який не має житла, притулку); БЕЗХА́ТНІЙ (який не має своєї хати); БЕЗПРИТУ́ЛЬНИЙ, БЕЗПРИХИ́ЛЬНИЙ діал., БЕЗПРИЧА́ЛЬНИЙ діал. (позбавлений домашнього притулку, родинної опіки). Словник синонімів української мови
  6. безпритульний — Безприту́льний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. безпритульний — Безпритульний, -а, -е Безпріютный. Шейк. Аф. 297. Словник української мови Грінченка