Значення в інших словниках
-
безпритульний —
безприту́льний прикметник
Орфографічний словник української мови
-
безпритульний —
Бездоглядний, бездомний, безхатній, безприхильний, безпричальний, ЯК ІМ. безпритульник, вуркаган.
Словник синонімів Караванського
-
безпритульний —
-а, -е. Який не має притулку, позбавлений догляду, сімейної опіки; бездоглядний, бездомний. || у знач. ім. безпритульний, -ного, ч.; безпритульна, -ної, ж.: а) бездоглядна, бездомна дитина; б) (жарг.) бомж.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
безпритульний —
БЕЗПРИТУ́ЛЬНИЙ, а, е. Який не має притулку, позбавлений догляду, сімейної опіки; бездоглядний, бездомний. Матимеш хату й ґрунт. Матимеш притулок, і син твій не буде безпритульний (І.
Словник української мови у 20 томах
-
безпритульний —
БЕЗДО́МНИЙ (який не має житла, притулку); БЕЗХА́ТНІЙ (який не має своєї хати); БЕЗПРИТУ́ЛЬНИЙ, БЕЗПРИХИ́ЛЬНИЙ діал., БЕЗПРИЧА́ЛЬНИЙ діал. (позбавлений домашнього притулку, родинної опіки).
Словник синонімів української мови
-
безпритульний —
Безприту́льний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
безпритульний —
Безпритульний, -а, -е Безпріютный. Шейк. Аф. 297.
Словник української мови Грінченка