безсильність
БЕЗСИ́ЛЬНІСТЬ, ності. ж. Абстр. ім. до безси́льний.
Рвався хлопець до школи, та мати, бачачи його безсильність, не хотіла його пустити (Фр., III, 1950, 412);
І коли хто говорить, що поетові не слід займатися пропагандою якихось ідей та ідеалів.., то се говорить тільки його власна безсильність (Фр., XVI, 1955, 250).
Словник української мови (СУМ-11)