безсилість

БЕЗСИ́ЛІСТЬ, лості, ж.

1. Стан за знач. безси́лий 1; безсилля (в 1 знач.).

Буваю часто в анемічному стані, надто надвечір, — маленькі одливи від голови і певна безсилість (Л. Укр., V, 1956, 356).

2. Абстр. ім. до безси́лий 2.

В житті було багато радісного, хорошого, але петляло й хитре, вивертливе зло, і перед ним Петро відчував свою безсилість (Жур., Вечір.., 1958, 222).

Значення в інших словниках

1. безсилість — безси́лість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. безсилість — -лості, ж. 1》 Стан за знач. безсилий 1); безсилля (у 1 знач.). 2》 Абстр. ім. до безсилий 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. безсилість — БЕЗСИ́ЛІСТЬ, лості, ж. 1. Стан за знач. безси́лий 1; безсилля (у 1 знач.). Хоч вмерти вже до схід сонця, поки не прийдуть сюди люди... Щоб не дивилися на безсилість... (Г.  Словник української мови у 20 томах
4. безсилість — ВИ́СНАЖЕННЯ (відсутність, втрата фізичних сил, здоров'я через утому, голод, хворобу тощо), ВИ́СНАЖЕНІСТЬ, ОСЛА́БЛЕННЯ, ОСЛА́БЛЕНІСТЬ, ЗНЕСИ́ЛЕННЯ, ЗНЕСИ́ЛЕНІСТЬ, БЕЗСИ́ЛЛЯ, БЕЗСИ́ЛІСТЬ, БЕЗСИ́ЛЬНІСТЬ, СЛА́БІСТЬ, ЗНЕМО́ГА, ЗМУ́ЧЕНІСТЬ, КВО́ЛІСТЬ...  Словник синонімів української мови