безслівний

БЕЗСЛІ́ВНИЙ, а, е. Без слів.

До кожного загального тосту адресував [Лебідь] їй свій, особистий, хоч і безслівний, але виразний і щирий (Баш, Надія, 1960, 71).

Значення в інших словниках

1. безслівний — безслі́вний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. безслівний — -а, -е. Без слів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. безслівний — БЕЗСЛІ́ВНИЙ, а, е. Без слів. До кожного загального тосту адресував [Лебідь] їй свій, особистий, хоч і безслівний, але виразний і щирий (Яків Баш).  Словник української мови у 20 томах
4. безслівний — див. мовчазний  Словник синонімів Вусика
5. безслівний — БЕЗМО́ВНИЙ (який виявляється без слів, не супроводжується мовленням), МОВЧАЗНИ́Й, МОВЧАЗЛИ́ВИЙ, НІМИ́Й, НІМО́ТНИЙ, БЕЗГОЛО́СИЙ рідше, БЕЗГУ́ЧНИЙ рідше; БЕЗСЛОВЕ́СНИЙ, БЕЗСЛІ́ВНИЙ рідше (який не супроводжується мовленням). Прекрасно, що Сашко був тут!...  Словник синонімів української мови