Словник української мови в 11 томах

безсовісно

БЕЗСО́ВІСНО. Присл. до безсо́вісний.

Той [Юрій] безсовісно дурив їх [дівчат] своїми легкими і веселими словами (Стельмах, Хліб.., 1959, 128);

*Образно. [Трактор] жер безсовісно пальне, стогнав, коли плуг, приміром, ставили на глибшу оранку (Ю. Янов., II, 1954, 134).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. безсовісно — безсо́вісно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. безсовісно — Присл. до безсовісний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безсовісно — БЕЗСО́ВІСНО. Присл. до безсо́вісний. Той [Юрій] безсовісно дурив їх [дівчат] своїми легкими і веселими словами (М. Стельмах); Український електорат, на жаль, звик до того, що йому спочатку обіцяють золоті гори...  Словник української мови у 20 томах
  4. безсовісно — Безсо́вісно, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)